- уречевлений
- —————————————————————————————урече́вленийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
уречевлений
Смотреть что такое "уречевлений" в других словарях:
уречевлений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уречевити. || урече/влено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
уречевлений — [уреиче/ўлеинией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
